От одной крови Он произвел весь род человеческий для обитания по всему лицу земли, назначив предопределенные времена и пределы их обитанию,
дабы они искали Бога, не ощутят ли Его и не найдут ли, хотя Он и недалеко от каждого из нас:
ибо мы Им живем и движемся и существуем, как и некоторые из ваших стихотворцев говорили: 'мы Его и род'.
А у нас чего - то не сложилось
А у нас чего - то не срослось
На рассвете счастье закатилось
На закате тоже не нашлось
Никуда спешить уже не стоит
Все равно все заняты места
И души ни что не беспокоит
Ведь она давно уже пуста
Больше нету цели, нету смысла
Можно вверх, а можно камнем вниз
Моя жизнь над пропастью зависла
Отпустив спасительный карниз
Все прошло, да было ли не знаю
Папа, мама, первая любовь
Вера, церковь и дорога к раю
На челе коростой слиплась кровь
Впрочем есть как есть и будь что будет
Погрустить приятно иногда
Мы родились здесь, зовемся люди
Чтоб прожить нам нужные года
И не важно много или мало
Слышен глас горящего куста
Цель одна, чтобы душа познала
В нужный час воскресшего Христа
сергей рудой,
сша
55 лет христианин.
Пока горят мои глаза
Пока ещё дышу
Пока не высохла слеза
я для Христа пишу !
Прочитано 4130 раз. Голосов 1. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Моя молитва - Левицька Галина Цей вірш був написаний за кілька годин до народження мого найменшого сина Михайла. В 13 год. мені робили “кесаревий розтин”, бо сама я його народити не могла. Чоловікові лікар сказав, що не гарантує ні моє життя, ні життя дитини. Я про це не знала, але відчувала, що проходжу по грані. Молилася за життя дитини. Просила у Бога, навіть якщо мені не судилося жити, щоб Він дав мені знати, що мій синочок живий!
Під час операції я враз відчула себе. Це було дивне відчуття: тіла не було, спробувала ворухнути руками — рук немає; спробувала ворухнути ногами —ніг немає; спробувала відкрити очі — лиш миттєвий зблиск світла. Але я була!!! І ні болі, ні страху. Лиш спокій… Потім почула голоси:
-Хто там в неї? (Голос професора Григоренка)
-Хлопчик, хороший, здоровий!
-Скільки в неї вдома?
- Шестеро…
-Це сьомий. Восьмого не буде…
Я не могла в ту мить задуматись над почутим, бо відчула, що кудись відпливаю… Але в серці була вдячність Богові за почуту вісточку про сина…
Я дякую Богові за його милість і любов. Він подарував моєму синові життя! Він зберіг і моє життя,давши мудрість лікарям під час операції: коли почалася дуже сильна кровотеча при розтині матки, професор прийняв рішення зробити ампутацію частини матки. І кровотечу вдалося зупинити.
Це було сім років тому. Михайлик в цьому році закінчив 1-й клас.
Публицистика : Валентине Петровне Самсоновой посвящается - Леонтий Жидков Сестра-благовестница ездила, что бы проводить служение в родную деревню Ломы Ульяновской области, в этот раз доехать не смогла, умерла прямо на остановке автобуса. "Острая недостаточность коронарных сосудов..." (из медицинского заключения)
